Хліб – усьому голова

  «Хліб — всьому голова» - так звучить відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу.

     З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба.

     Хліб… Ось він — свіжий, м’який, запашний — лежить на вишитому рушнику. Від нього іде запах золотої ниви, спекотного сонця, чується пісня жайворонка.

     Саме йому, хлібові,  напередодні річниці Голодомору, приурочили свій виховний захід «Не кидайсь хлібом – він святий» учні 3-А класу разом з класоводом Марією Андріївною Дячук та педагогом організатором Наталією Володимирівною Руснак.

     Школярі переповідали легенди як хліб на Землю прийшов. Згадували страшні, голодні роки, коли хліб вартував стільки, скільки людське життя. Читали поетичні рядки про його величність - Хліб! Із запалом  інсценізували  казку «Колосок». Переглядали презентації про нелегкий шлях хліба від поля до столу. А лірична мелодія танцю дала можливість глядачам відчути як колоситься  нива, по якій пробігає хвильками легенький вітерець, як гомонять колоски.

     Затамувавши подих,  слухали всі присутні  розповідь завідуючої їдальні НВК «Любисток» Олійник Альони Леонідіївни про нелегку працю пекарів, які щодня випікають школярам різноманітний асортимент хлібобулочних виробів.

      А на завершення  господарі дійства Іван Мафтей та Анастасія Харитон  звернулися до глядачі із такими словами:

  «Тож нехай він, хліб, — совість наша — буде завжди лежати на столі; на вишитому рушнику, а нашою першою молитвою нехай буде хвала хлібу. Нехай на черствіє хліб, бо, як мовлять у народі, коли не черствіє хліб,  то не черствіє ні душа, ні совість.» Фото.