Інформаційні матеріали щодо профілактики
вірусних захворювань
Кір: симптоми, профілактика, вакцинація.
Кір – це інфекційна хвороба, збудником якої є вірус. Найчастіше кором хворіють діти без щеплень, які відвідують дитсадки та школи. Дорослі та підлітки, яким не робили вакцинацію, також можуть захворіти.
Вірус кору дуже легкий і може розноситися потоком повітря, тому заразитися можна, перебуваючи в одному приміщенні з хворим. Але вірус швидко гине у зовнішньому середовищі і не передається через побутові предмети (постіль, одяг) та третіх осіб, які контактували з інфікованими.
Кором хворіють тільки люди, і зараження відбувається тільки від людини до людини.
Перші півроку після народження, дитина має материнський імунітет від кору, але ближче до року він слабшає і необхідна вакцинація. Якщо ж мати дитини не хворіла і не робила вакцинацію, дитина імунітету не має.
Основні симптоми
Зазвичай кором хворіють один раз. Повторні випадки трапляються вкрай рідко.
«Заразитися на кір може будь-яка людина, що не має імунітету. Симптомами кору є висока температура, нежить, кашель, висип, іноді блювання і пронос. Часто ускладнюється пневмонією та може викликати ураження головного мозку», — повідомляє МОЗ.
Вірус кору послаблює імунітет і знижує здатність організму боротися з іншими хворобами. Від моменту зараження до захворювання проходить від 7 до 21 днів. Це прихований період хвороби.
Далі період захворювання. Починається висока температура, сильний головний біль, нежить, відсутність апетиту та слабкість. Потім — нежить, сухий кашель, збільшення лімфовузлів, запалення слизової оболонки очей (сльозотеча, світлобоязнь, можуть бути гнійні виділення). Рожеві крапкові висипання з’являються на другий-третій день. На слизовій оболонці ясен, щік та губ – білуваті цятки. Це можна побачити ще до появи висипів на тілі.
На 4-5 день хвороби на шкірі голови, на обличчі, за вухами з’являється висип, пізніше висип розповсюджується на тіло, руки та ноги. Висип кору зазвичай виглядає, як дрібні рожево-червоні цятки і пухирці, які поступово перетворюються на більші плями. У період висипу стан хворого може погіршуватися. Висип зникає у зворотному з появою порядку. І стан хворого починає покращуватися.
Профілактика, лікування та вакцинація.
Основним способом профілактики є вакцинація, яка і забезпечує захист від кору. В Україні застосовується комбінована вакцина для профілактики одразу від трьох хвороб – кору, епідемічного паротиту та краснухи. Вакцину закуповує Міністерство охорони здоров’я через міжнародні закупівлі ЮНІСЕФ за бюджетні кошти. Останнім часом спостерігається тенденція до відмови батьків від вакцинації.
Якщо ж дитина чи доросла людина захворіла, хворого обов’язково ізолюють, а також роблять дезінфекцію приміщення. Якщо дитина хворіє без ускладнення, лікування може проходити вдома, дорослих же зазвичай госпіталізують.
Висипи не лікують. Спочатку тіло має покритись висипаннями повністю, стати червоною плямою, і згодом висип зникне. Розчісувати не можна, адже можуть утворитися рани. Лікарі радять також не мочити і не розтирати висип. Поки висип не зійде, варто залишатися у ліжку.
На сайті МОЗ України розміщено інформацію щодо наявності вакцин у регіонах та календар профілактичних щеплень.
 
Вітрянка (вітряна віспа): симптоми, профілактика, вакцинація
Вітряна віспа –контагіозне вірусне захворювання з групи герпесвірусних інфекцій, яке характеризується переважним ураженням дітей, помірною загальною інтоксикацією, поліморфною екзантемою з переважанням везикул.
Збудником захворювання є герпес-вірус 3 типу, що містить молекулу ДНК і ліпідну оболонку, яка забезпечує його довічне перебування в корінцях спинномозкових. Вірус здатний до реплікації тільки в організмі людини. Він швидко проникає в нервові клітини і руйнує їх, утворюючи внутрішньоклітинні включення.
Varicella Zoster — це досить великий мікроб, видимий у звичайний світловий мікроскоп. Вірус володіє слабкою стійкістю до зовнішніх факторів і швидко інактивується при нагріванні і охолодженні, дії ультрафіолетового випромінювання і дезінфектантів.
Механізм передачі інфекції аерозольний, що реалізується повітряно-крапельним шляхом. Вірус здатний долати великі відстані, переміщатися на сусідній поверх і поширюватися по вентиляції. Пік захворюваності припадає на холодну пору року — осінь і зиму.
Найбільшою мірою вітряною віспою хворіють діти 5-9 років, які відвідують школи і дитячі сади. Новонароджені не хворіють на вітрянку завдяки наявності в крові материнських антитіл. Дорослі та діти старше 12 років заражаються вкрай рідко. Вони важко переносять патологію і довго відновлюються після неї. У колективах вітряна віспа набуває епідемічний характер і вимагає проведення цілого ряду профілактичних заходів.
Симптоми.
Симптоми вітрянки настільки характерні, що дозволяють не просто запідозрити патологію, але й поставити правильний діагноз без проведення додаткових методів дослідження.
- Перші ознаки вітрянки виникають не відразу. Інкубація – період з моменту проникнення збудника в організм до появи перших клінічних ознак, триває 15 днів. На ранній стадії в організмі хворого відбувається розмноження мікробів в клітинах епітелію органів дихання.
- Після розвитку вірусемії захворювання переходить у стадію продроми і появи висипань. Продромальний період починається з моменту проникнення вірусу в кров. На тілі з’являється висип, яка самостійно зникає. У дорослих продрома проявляється болем у голові і попереку, лихоманкою.
- Період появи висипу проявляється регіонарним лімфаденітом і лихоманкою, що супроводжує кожну нову хвилю висипань. Збільшення шийних і завушних лімфовузлів вказує, що відбувається в організмі дитини боротьба з Varicella Zoster. Патогномонічним ознакою вітряної віспи є висип, що з’являється одночасно з початком інтоксикації. Спочатку на тілі утворюються маленькі, червоні плями, які ущільнюються, набухають і перетворюються в папули. На місці папул з часом з’являються везикули, наповнені рідиною і оточені зоною гіперемії. Везикулезная рідина містить живі мікроби і є дуже заразною. Характерно хвилеподібний перебіг періоду висипань: одні елементи висипки зникають, а інші з’являються. У хворого на тілі присутній поліморфна висипка, яка нестерпно свербить. При цьому відсутня певна локалізація. Свербляча висип на тілі нагадує «крапельки роси». Серозний ексудат в бульбашках стає гнійним, він лопається і покривається скоринкою, яка зникає приблизно через тиждень. Якщо висипання розчісувати, не обробляти антисептиками і не дотримуватися елементарних правил особистої гігієни, відбудеться їх вторинне інфікування, і на місці пухирців утворюються пустули. Вони гояться, залишаючи після себе атрофічні шрами і рубці.
- Після відпадання кірочок починається період одужання. Він триває 3 тижні і супроводжується формуванням довічного імунітету. На місці пухирців залишаються темні плями, які зникають через декілька тижнів.
Лікування
Діти легко переносять вітрянку. Ускладнення у вигляді нагноєння висипу, абсцесів, гангрени, пневмонії або сепсису розвиваються у 5% хворих. Можливе ураження нирок, печінки та серця.
Легкі форми вітрянки лікують за допомогою жарознижуючих засобів і зеленки, якою змазують висип. У всіх інших випадках показано комплексне лікування захворювання, що включає етіотропну, патогенетичну і симптоматичну терапію.
- Фахівці рекомендують хворим харчуватися часто, невеликими порціями, виключаючи з раціону жирні м’ясні продукти та збагачуючи його вітамінами. Показана рослинно-молочна дієта і часте перебування на свіжому повітрі.
- Постільний режим і рясне лужне питво показані хворим з важким перебігом патології.
- Прищі при вітряній віспі необхідно мазати різними зовнішніми засобами — мазями, лосьйонами, розчинами. Елементи висипу зазвичай обробляють зеленкою. Зменшити свербіж допоможуть обтирання шкіри оцтом, розведеним 1 до 1 з кип’яченою водою, і присипання тальком. Обробка слизової рота полягає в полосканні фурацилліном.
Ультрафіолетове опромінення прискорює процес відпадання кірочок.
Профілактика. Вакцинація.
Ймовірність заразитися вітрянкою після контакту з хворою людиною більше 90%. В даний час розроблені і активно застосовуються японські і бельгійські вакцини – «Варилрикс», «Окавакс», «Варивакс», «Превенар», «Пневмо-23». Вони виготовлені з живою ослабленою вірусної культури і діють протягом 10-20 років. Вводять препарати 2 рази з інтервалом у кілька місяців. Відразу після щеплення починає формуватися природний, тривалий імунітет. За кордоном вакцини від вітрянки входять в національний календар щеплень. У нашій країні дітей щеплять за бажанням батьків. Вакцинацію проводять 2 рази на рік.
Якщо контакт з хворим вітрянкою вже стався, вакцина захворювання не усуне, але полегшить його протікання. Ввести її необхідно протягом 3 днів після контакту з хворим або зараженим.
Специфічні імуноглобуліни використовують при проведенні пасивної імунопрофілактики вітрянки та герпесу. Їх вводять особам з імунодефіцитом; новонародженим дітям, чиї матері не хворіли на вітрянку; дітям з важкими декомпенсованими формами захворювань; особам, які не мають природного імунітету.
Якщо патологія була виявлена у дитини, яка відвідує організований колектив, необхідна його ізоляція на 7-10 днів. Він повинен залишатися вдома, щоб уникнути поширення інфекції. Діти, які перебували в контакті з хворим вітрянкою, ізолюються на три тижні. В установі оголошують карантин: не переводять вихованців в інші групи та не приймають нових дітей. Приміщення регулярно провітрюють, а дітей як можна частіше виводять на свіже повітря. Спеціальних дезінфекційних процедур не потрібно, достатньо проводити вологе прибирання. Контактних дітей постійно оглядають, проводять термометрію, персонал інструктують, встановлюють питний режим і розробляють графік кварцування.
Діти переносять вітрянку легко, тому педіатри та інфекціоністи не рекомендують ховати свою дитину від хвороби. Хворіють на вітрянку 1 раз в житті, і буде краще, якщо це трапиться в дитинстві. У дорослому віці патологія переноситься набагато важче і часто супроводжується розвитком ускладнень.
Вірусний гепатит А: симптоми, профілактика, вакцинація.
Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі та переважним ураженням печінки і шлунково-кишкового тракту.
Симптоми
Гепатит А характеризується циклічним перебігом, помірними симптомами інтоксикації, швидкоминучими порушеннями функції печінки та доброякісним перебігом. У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,5° С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, загальне нездужання (по типу грипоподібного стану). Характерна поява наступних клінічних симптомів: погіршення апетиту, нудота, іноді блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. Цей період захворювання називається переджовтушним та триває від 4 до 7 днів. Жовтяничний період проявляється жовтушнiстю склер, слизових оболонок та шкіри. Можливе свербіння шкіри. Колір сечi стає усе більше темним (кольору міцного чаю, пива), випорожнення – безбарвними. З появою жовтяниці ряд симптомів переджовтяничного періоду слабшає й у значної частини хворих зникає, а загальний стан та самопочуття покращуються. Температура тіла нормалізується. Через 10-21 день (залежно від тяжкості захворювання) дитина одужує.
Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.
Для вірусного гепатиту А характерні спалахи, які найчастіше реєструються в дитячих дошкільних закладах та школах. Саме тому правильно проведена профілактика даного захворювання дозволить попередити розвиток ВГА в колективах.
Профілактика гепатиту А
Профілактика гепатиту А поділяється на два типи: специфічна та неспецифічна.
Специфічна. До специфічної профілактики відноситься вакцинація дітей у вогнищі інфекції. При проведенні даної профілактики слід враховувати той факт, що вироблення імунітету після вакцинації займає як мінімум 2 тижні (як максимум - 4 тижні). Тому в деяких випадках, які потребують негайної захисту, може бути використана імунізація нормальним людським імуноглобуліном, тобто пасивно набутими антитілами до вірусу гепатиту А, тривалість дії яких становить не більше 2 місяців. Якщо потрібний швидкий захист, але передбачається тривале знаходження в регіоні з високою захворюваністю, рекомендується одночасне введення імуноглобуліну і вакцини. Імуноглобулін може бути використаний і в разі необхідності профілактики гепатиту А у дітей молодших 2 років. Вакцинація проти вірусного гепатиту А дозволена дітям старше 3-ох років.
Неспецифічна профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезинфекції в осередку інфекції. Так, особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів, протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень.
Вакцинація
Сьогодні створені досить ефективні вакцини, що захищають від гепатиту А. Ці вакцини являють собою вбиті віруси гепатиту А. Вакцина вводиться двократно з інтервалом 6-12 місяців. Використовуються наступні вакцинні препарати: Хаврікс 720 (дитяча), виробництва Бельгії; Авакс (Франція), ГЕП-А-ін-ВАК (Росія), Вакта, США. Введення вакцини стимулює вироблення антитіл у високому титрі, що надійно захищає від інфікування гепатитом А як дітей, так і дорослих. Тривалість захисту за допомогою вакцинації не менше 6-10 років.
Щеплення від гепатиту А показані: дітям, які раніше не хворіли на гепатит А, та відносяться до групи осіб з підвищеним ризиком інфікування; особам, які прямують у райони з високим рівнем передачі гепатиту А (туристи, контрактники, військовослужбовці); вихователі і персонал дитячих дошкільних установ.
Прості правила, які убезпечать вашу дитину
1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип'ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).
2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.
3. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.
4. Дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.
5. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря!
|
